- виправка
- -и, ж.2) Постава тіла, набута завдяки спеціальним вправам.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виправка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
молодцюватий — а, е. Який має бравий вигляд; ставний, спритний. || Власт. молодцеві (у 2 знач.). Молодцювата виправка … Український тлумачний словник
солдатський — а, е. Прикм. до солдат 1). || Признач. для солдата, для солдатів. || Признач. для носіння солдатомі (про одяг, взуття і т. ін.). || Який належить солдатові. || Власт. солдатові, такий, як у солдата. Солдатська виправка. || Який складається із… … Український тлумачний словник